Now I'm in Ivano-Frankivsk, Ukraine

Усі ми любимо свій будинок.

Одні – котрий є.

Інші – котрий був.

Треті – якого ніколи не буде

Війна змінила моє життя. До 2022 я була вдячна долі за такий досвід. У 2014 подивилася на себе і зрозуміла, що треба щось змінювати. Життя може закінчитися будь-якої секунди, тому жити потрібно тут і зараз. 

З цього і почалося вивчення себе, своїх бажань та кордонів.

Мене питають, чи продовжу я блог, який закинула 4 роки тому. Так, хочу поділитися досвідом переселення у 2014 з тими "новобранцями", що почали цей шлях у 2022.

 

Блог

#OlenkaPereselenka

14.05.2022

Коли не треба звертатися до психолога?

 

Поспілкувалася з психологинею Катериною Пронозою-Стеблюк. Катерина має великий практичний досвід роботи з переселенцями та воїнами. Ми говорили про те:

  • як працює психолог
  • чи може допомогти спеціаліст
  • з якими симптомами варто звертатися за допомогою
  • а коли не треба витрачати час на терапію

 

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

13.05.2022

Війна і зайва вага. Як я набрала 35 кг через війну

 

Я майже кожен день спілкуюсь з новими людьми. Це допомагає підтверджувати той факт, що моє переселення 14го не надто відрізняється від переселення багатьох людей зараз. 

Кожен другий переселенець в розмові згадував про те, що набрав вагу. Одяг став затісний, а новий немає змоги купити. Це безперечно додає стресу.

Я хочу поділитися своїм досвідом та проговорити помилки, щоб ви могли їх відслідковувати у себе. А коли ви розумієте, що відбувається, це легше контролювати. 

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

6.05.2022

Як пережити тривогу. Що допомагає мені подолати тривогу

 

Страх - чудовий механізм, завдяки якому людство змогло дожити до цього дня. А ще у нас є уява. Надивившись фільмів, ми можемо собі уявляти, як астероїд прилетить на землю або буде зомбі апокаліпсис. Це страшно, але мозок розуміє, що наразі немає нічого спільного між уявною загрозою та реальним життям. На жаль, 24го лютого найстрашніші фантазії багатьох людей стали реальністю для українців. Пройшовши хоч раз крізь сильний страх, загрозу життю, людина розуміє, що це може статися будь-якої миті і фіксується на цьому.

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

5.05.2022

Франківськ. Переселення number 2.

У мене є багато рекомендацій та застережень для "новеньких" переселенців. Ними я і буду ділитися в цьому щоденнику.

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

13.04.2017

Святогорск. Сейчас, 3 года назад, мы, 3 донецкие девушки, сидели на кухне гостевого дома и ели огурцы. Я, Инна и Наташа.
Мы ждали своих парней. Наших героев, уехавших на велосоревнования на целых 24 часа.
Был сильный дождь, а температура воздуха близилась к 0. Было очень холодно. Холодно и сыро. Хотя, весной в лесу редко бывает иначе.
Мы втроем кое-как разожгли огонь в мангале, пытаясь согреться и приготовить немного еды. А потом полночи щебетали о своем, сравнивая какие огурцы вкуснее - большие гладкие или маленькие и колючие.
Мне казалось, что большие огурцы сочнее и свежее. Они мне нравились больше. А девочки были за мелкие, внешне похожие на натуральные, апрельские огурцы. Но какие там огурцы в апреле? Разве могут они быть настоящими?
Это была последняя беззаботная ночь в моем мире. Именно сейчас совсем рядом, в Славянске, три года назад начиналась война.

#OlenkaPereselenka

10.12.2015

“Моя новая жизнь без рамок” - мое первое интервью о жизни и переселении. Разговаривали с Ольгой Фильковской

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

26.11.2015

Быть счастливым…

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

29.10.2015

Быть переселенцем - это...

 

Неделю назад мне захотелось написать, что для меня значит быть переселенкой. Как я чувствую свой статус, живя в Украине. Писала для людей, кому не приходилось бросать все и уезжать в неизвестность. 
Этот список имел 2 редакции
. Каждый раз вы дописывали свои мысли в комментариях. Спасибо вам за те эмоции, которые подарили мне ваши слова и воспоминания.

Итак, быть переселенкой – это…

 

Читати далі...

#OlenkaPereselenka

26.10.2015

Мы все пережили большой стресс. Переехали, начали пускать корни на новой земле. 
О нас много писали. Единичные случаи неадекватности были раздуты прессой вплоть до создания жутких стереотипов. Мы были виноваты во всех бедах: устраивали аварии, поджигали квартиры во Львове, неправильно парковались. 
Пару недель назад мне довелось говорить на эту тему с директором Международного института региональной прессы и информации Алексеем Солдатенко. Он объяснил, что все дело в статистике. 

Читати далі...

#OlenkaPereselenka